Хорив

А, ч. Згідно з літописами, один з засновників Києва, брат Кия.

...шукай Хоривів — нових кар

скрижалі полишай для моря. (Т.1, кн.2:73).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Хорив — Хо́рив іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови