1. Словник поетичної мови Василя Стуса

хорал

хора́л

(середньолат. choralis < грец. chores — хор), -у, ч. У католицькій і протестантській церквах — одна з форм релігійного співу, а також музичний твір у такій формі.

За вікном — хуртечі,

І схиливши плечі,

Слухаєш хорали

Диких молитов. (Т.1, кн.2:6);

Треба виринути зі скрути,

як із рури — срібногорлий хорал. (П-1:106).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хорал — хора́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хорал — див. ПІСНЯ. Словник синонімів Караванського
  3. хорал — (від лат. cantus choralis — піснеспів) — 1. Хоровий спів на релігійний текст: одноголосний унісонний — в католицькій церкві; багатоголосний — в протестантській. Мелодії Х. відзначаються піднесеним характером звучання та малорухливим ритмом. Словник-довідник музичних термінів
  4. хорал — ХОРА́Л, у, ч. Церковний багатоголосий хоровий спів; хвалебна духовна пісня (перев. у католиків і протестантів). [Ярошенко:] Я люблю життя таким, як воно є. Словник української мови у 20 томах
  5. хорал — -у, ч. Церковний багатоголосий хоровий спів; хвалебна духовна пісня (перев. у католиків і протестантів). || Музичний твір у такій формі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хорал — хора́л [лат. (cantus) choralis – хоровий (спів), від грец. χορός – хор] 1. Одна з форм релігійного співу. 2. У поезії – твір урочистого, піднесеного характеру. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. хорал — Хора́л, -лу; -ра́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хорал — ХОРА́Л, у, ч. Церковний багатоголосий хоровий спів; хвалебна духовна пісня (перев. у католиків і протестантів). [Ярошенко:] Я люблю життя таким, як воно є. Словник української мови в 11 томах