1. Орфографічний словник української мови

Чугай

Чуга́й

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

чуга́й

іменник чоловічого роду

свита

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чугай — ЧУГА́Й, я́, ч., діал. Те саме, що чуга́їна. Були виготовлені з домотканого сукна різних кроїв свити (чугай, чугаїна, чемера) (з наук. літ.); Їй принесли стару бабину запаску, витертий чугай, старі, торішні постоли (Я. Качура). Словник української мови у 20 томах
  2. чугай — -я, ч., діал. Те саме, що чугаїна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чугай — СВИ́ТА (старовинний довгополий верхній одяг із домотканого грубого сукна), СВИТИ́НА, СВИ́ТКА, ЧУГА́Й діал., ЧУГАЇ́НА діал., ПЕТЕ́К діал. Словник синонімів української мови
  4. чугай — ЧУГА́Й, я́, ч., діал. Те саме, що чуга́їна. Були виготовлені з домотканого сукна різних кроїв свити (чугай, чугаїна, чемера) (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 54); Їй принесли стару бабину запаску, витертий чугай, старі, торішні постоли (Кач., II, 1958, 74). Словник української мови в 11 томах
  5. чугай — Чугай, -гая м. Верхняя одежда, родъ свитки. О. 1861. XI. Св. 26. На чугаї в убогого стільки лат, як у місті хат. Ном. № 1 і 144. Возьми Олянку під жупан! — Я жупана не маю, — під чугай сховаю. Чуб. III. 209. Словник української мови Грінченка