1. Орфографічний словник української мови

Шуя

Шу́я

іменник жіночого роду

місто в Росії

∗∗∗

шу́я

іменник жіночого роду

шушваль

збірн., діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шуя — ШУ́Я, шу́ї, ж., збірн., діал. Шушваль. Сама шуя в корчмі (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. шуя — шу́я 1. підла, непорядна людина; негідник (ст): Він каже: “Треба бути шуєю, щоб напередодні девальвації віддавати гроші” (Вільде)|| = креатура 2. вул. жінка легкої поведінки; повія (ст)|| = вінклювка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. шуя — шуї, ж., збірн., зах. Шушваль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шуя — ШУ́Я, шу́ї, ж., збірн., діал. Шушваль. Сама шуя в корчмі (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  5. шуя — Шуя, шуї ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка