шуя
шу́я 1. підла, непорядна людина; негідник (ст): Він каже: “Треба бути шуєю, щоб напередодні девальвації віддавати гроші” (Вільде)|| = креатура
2. вул. жінка легкої поведінки; повія (ст)|| = вінклювка
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Шуя — Шу́я іменник жіночого роду місто в Росії Орфографічний словник української мови
- шуя — ШУ́Я, шу́ї, ж., збірн., діал. Шушваль. Сама шуя в корчмі (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- шуя — шуї, ж., збірн., зах. Шушваль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шуя — ШУ́Я, шу́ї, ж., збірн., діал. Шушваль. Сама шуя в корчмі (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- шуя — Шуя, шуї ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка