авантитул

аванти́тул

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авантитул — -у, ч. Виконана художником або набрана за ескізом початкова сторінка книги, яка передує титулові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. авантитул — АВАНТИ́ТУЛ, у, ч. Перша сторінка книги, розміщена перед титульною сторінкою. На авантитулі розміщують назву видання, найменування серії, заголовок книги та інші відомості (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. авантитул — аванти́тул (від франц. avant – перед і титул) виконана художником або набрана за ескізом початкова сторінка книги, яка передує титулові. Словник іншомовних слів Мельничука