авантитул

Значення в інших словниках

1. авантитул — аванти́тул іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. авантитул — АВАНТИ́ТУЛ, у, ч. Перша сторінка книги, розміщена перед титульною сторінкою. На авантитулі розміщують назву видання, найменування серії, заголовок книги та інші відомості (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
3. авантитул — аванти́тул (від франц. avant – перед і титул) виконана художником або набрана за ескізом початкова сторінка книги, яка передує титулові. Словник іншомовних слів Мельничука