1. Орфографічний словник української мови

аймара

аймара́ 1

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

представник або представниця народності

аймара́ 2

іменник жіночого роду

мова

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аймара — невідм. Індіанська народність Південної Америки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. аймара — АЙМАРА́, невідм. 1. мн., одн., ч. і ж. Індіанська народність Південної Америки. Основна частина аймара живе навколо озера Титикака і на Болівійському плато (з наук. літ.). 2. ж. Аймарська мова. Словник української мови у 20 томах
  3. аймара — Індіанці Пд. Америки; переважно в Болівії, Перу й Чилі; бл. 1,7 млн.; II-V cт. висока культура, гол. осередок Тіагуанако (район оз. Тітікака) — пам'ятки монументальної кам'яної архітектури; в XV cт. підкорені інками; переважно сільське населення; мова аймара. Універсальний словник-енциклопедія