1. Орфографічний словник української мови

аларм

ала́рм

іменник чоловічого роду

тривога

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аларм — Ала́рм: — тривога [33] Ала́рми: — (від аля́рми) — тривоги [11] Словник з творів Івана Франка
  2. аларм — АЛА́РМ, АЛЯ́РМ, у, ч., заст. Тривога, розгубленість, збентеженість. Се вчора був легкомисний, сліпий алярм, хоч не зовсім безпідставний (І. Франко); Наполоханий бригадний генерал оголосив алярм (Я. Словник української мови у 20 томах