анемічний

анемі́чний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анемічний — Недокровний, знекровлений. виснажений, див. спанемія Словник чужослів Павло Штепа
  2. анемічний — -а, -е. 1》 Прикм. до анемія; недокрівний. 2》 перен. Безсилий, млявий, кволий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. анемічний — АНЕМІ́ЧНИЙ, а, е. 1. вет., мед. Прикм. до анемі́я; позбавлений життєвої сили, бадьорості. Буваю часто в анемічному стані, надто надвечір, – маленькі одливи від голови і певна безсилість (Леся Українка). 2. перен. Блідий, кволий. Словник української мови у 20 томах
  4. анемічний — див. слабий; худий Словник синонімів Вусика
  5. анемічний — МЛЯ́ВИЙ (про людину — позбавлений жвавості, бадьорості), НЕПРОВО́РНИЙ, БЕЗТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, АНЕМІ́ЧНИЙ, В'Я́ЛИЙ, КВО́ЛИЙ розм., ПРОКВО́ЛИСТИЙ розм., СО́ННИЙ розм., НАПІВСО́ННИЙ (ПІВСО́ННИЙ) розм., ДЛЯ́ВИЙ діал.; АПАТИ́ЧНИЙ (який перебуває в стані апатії). Словник синонімів української мови
  6. анемічний — Анемі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. анемічний — АНЕМІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до анемі́я; недокрівний. 2. перен. Безсилий, млявий, кволий. Буваю часто в анемічному стані, надто надвечір, — маленькі одливи від голови і певна безсилість (Л. Укр., V, 1956, 356); *Образно. Словник української мови в 11 томах