арлекін
арлекі́н
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- арлекін — Блазень, кльовн, паяц, комік, іст. скоморох, сов. клоун. Словник синонімів Караванського
- арлекін — Блазень, див. паяц, полішинель Словник чужослів Павло Штепа
- арлекін — -а, ч. 1》 Традиційний персонаж італійської "комедії масок", який у костюмі з різнокольорових клаптів і в чорній напівмасці виконував роль дотепного слуги-блазня. 2》 перен. Блазень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- арлекін — АРЛЕКІ́Н, а, ч. Традиційний персонаж італійської “комедії масок”, який у костюмі з різнокольорових клаптів і в чорній напівмасці виконував роль дотепного слуги-блазня. Я арлекін – артист народний, Зачувши бренькіт мандолін, На кін виходжу я (М. Словник української мови у 20 томах
- арлекін — арлекі́н (італ. Arlecchino) 1. Персонаж італійської комедії масок, образ простака-слуги, незграбного телепня; у французьких арлекінадах кінця 18 – початку 19 ст. – щасливий коханець. 2. Переносно – блазень. 3. Сукна, що обрамляють портальну арку сцени. Словник іншомовних слів Мельничука
- Арлекін — Персонаж комедії дель арте, образ простака-слуги, який своїми витівками заплутував інтригу комедії; у Франції кінця XVIII — поч. XIX ст. А. — щасливий коханець, антипод П'єро, герой пантоміми (арлекінади) та лялькового театру. Універсальний словник-енциклопедія
- арлекін — Арлекі́н, -на, -нові; -кі́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- арлекін — АРЛЕКІ́Н, а, ч. Традиційний персонаж італійської "комедії масок", який у костюмі з різнокольорових клаптів і в чорній напівмасці виконував роль дотепного слуги-блазня. *У порівн. Він літав по залі, як справжній арлекін (Мик., II, 1957, 61). Словник української мови в 11 томах