1. Орфографічний словник української мови

бабище

баби́ще 1

іменник жіночого або середнього роду, істота

зневажл.

баби́ще 2

іменник середнього роду, істота

зневажл.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабище — -і, ж. і -а, с., зневажл. Збільш. до баба I 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бабище — БАБИ́ЩЕ, і, ж. і а, с., зневажл. Збільш. до ба́ба¹ 2, 3. Як вийшла бабище старая, Крива, горбатая, сухая (І. Котляревський); [1-й майстер:] Ну, лицарю, я жалую, що не віддав тебе тій бабищі. Якраз була б з вас пара!... Словник української мови у 20 томах
  3. бабище — див. баба Словник синонімів Вусика
  4. бабище — Баби́ще, -ща, -щу; -би́ща, -би́щ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бабище — БАБИ́ЩЕ, і, ж. і а, с., зневажл. Збільш. до ба́ба¹ 2, 3. Як вийшла бабище старая, Крива, горбатая, сухая (Котл., І, 1952, 115); [1-й майстер:] Ну, лицарю, я жалую, що не віддав тебе тій бабищі. Якраз була б з вас пара! (Л. Укр., II, 1951, 215). Словник української мови в 11 томах
  6. бабище — Бабище ж? ув. отъ баба. Словник української мови Грінченка