1. Орфографічний словник української мови

багатирка

багати́рка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багатирка — -и. Жін. до багатир. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. багатирка — БАГАТИ́РКА, и, ж., розм. Жін. до багати́р. А багатирка була Марусина мати з діда-прадіда (П. Куліш); Джериха не вважала, що Варка була багатирка, а її син був убогий (І. Словник української мови у 20 томах
  3. багатирка — Багати́рка, -рки, -рці; -ти́рки, -рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. багатирка — БАГАТИ́РКА, и, ж., розм. Жін. до багати́р. Джериха не вважала, що Варка була багатирка, а її син був убогий (Н.-Лев., II, 1956, 170); — Така багатирка з білої хати та за мене в курну хату пішла (Л. Укр., III, 1952, 637); Багатирка Хима довго забивала баки парубкам (Кач., II, 1958, 8). Словник української мови в 11 томах