балаканка

бала́канка

іменник жіночого роду

балакання, розмова

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балаканка — балаканка (210)—балаканина; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. балаканка — -и, ж., діал. Балакання, розмова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. балаканка — БАЛА́КАНКА, и, ж., розм. Балакання, розмова. Кузня мого тата .. була... місцем збору, нарад та приязної балаканки для всіх сусідів (І. Франко); Їй лучалося лиш дуже рідко забігти на яку там балаканку (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  4. балаканка — див. розмова Словник синонімів Вусика
  5. балаканка — РОЗМО́ВА (словесний обмін думками між ким-небудь), РОЗМОВЛЯ́ННЯ, БЕ́СІДА, МО́ВА розм., БАЛА́ЧКА розм., БАЛА́КАННЯ розм., ПЕРЕМО́ВА розм., ПРОМО́ВКА заст., ГОВІ́РКА діал., БАЛА́КАНКА діал., ГУ́ТІРКА діал., КОНВЕРЗА́ЦІЯ діал., заст. Словник синонімів української мови
  6. балаканка — БАЛА́КАНКА, и, ж., діал. Балакання, розмова. Кузня мого тата.. була… місцем збору, нарад та приязної балаканки для всіх сусідів (Фр., IV, 1950, 463); Їй лучалося лиш дуже рідко забігти на яку там балаканку (Коб., II, 1956, 57). Словник української мови в 11 томах
  7. балаканка — Балаканка, -ки ж. Болтовня. Желех. Словник української мови Грінченка