балансир
баланси́р
іменник чоловічого роду
важіль
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- балансир — БАЛАНСИР – БАЛАНСЕР – БАЛАНСЕР Балансир, -а. Переважно двоплечий важіль; регулятор у годинниковому механізмі, який заміняє маятник; жердина для балансування. Балансер, -а. Акробат, що танцює на канаті; еквілібрист. Балансер, -а. Опорна нитка у хвостатих земноводних. Літературне слововживання
- балансир — Рівноважничка Словник чужослів Павло Штепа
- балансир — Балансир — walking beam — *Ausgleichhebel – важіль у верстаті-качалці, що хитається на осі і служить для передачі зворотно-поступального руху від кривошипно-шатунного механізму до канатної підвіски колони насосних штанг. Гірничий енциклопедичний словник
- балансир — -а, ч. 1》 Довга жердина, за допомогою якої акробат-танцівник на канаті зберігає рівновагу. 2》 Важіль у машині, що служить для передачі руху поршня або для рівномірного розподілу ваги. || Головний регулятор, який замінює маятник у механізмі годинника. Великий тлумачний словник сучасної мови
- балансир — БАЛАНСИ́Р, а, ч. 1. Довга жердина, за допомогою якої акробат-танцівник на канаті зберігає рівновагу. Номер з балансирами особливо сподобався мені (з газ.). 2. техн. Важіль у машині, признач. Словник української мови у 20 томах
- балансир — баланси́р (від франц. balancier – коромисло) 1. Важіль, що хитається на осі і передає зворотний рух ланцюгам механізму (у вимірювальних приладах, шахтних насосах, бурових верстатах тощо). 2. Головний регулятор (тягарець), що замінює маятник у механізмі годинника. Словник іншомовних слів Мельничука
- балансир — БАЛАНСИ́Р, а, ч. 1. Довга жердина, за допомогою якої акробат-танцівник на канаті зберігає рівновагу. 2. Важіль у машині, що служить для передачі руху поршня або для рівномірного розподілу ваги; // Головний регулятор, який замінює маятник у механізмі годинника. Словник української мови в 11 томах