банно

Значення в інших словниках

1. банно — безос. присудк. сл., діал. Шкода, жаль, сумно. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. банно — БА́ННО, пред., діал. Шкода, жаль, сумно. Банно, милий, мій миленький, банно, А вже ж моє біле личко ціловане давно (П. Чубинський); То так йому банно було за своєю ненею, що сама лишається (Марко Черемшина); – Мені здається, що тужно і банно йому за кимсь (Я. Галан). Словник української мови у 20 томах
3. банно — II. ШКО́ДА́ предикат (про почуття жалості, співчуття до когось, прикрості з якогось приводу, небажання втратити щось, позбутися чогось), ЖАЛЬ, ЖА́ЛКО, БА́ННО діал. Теплий кожух, тільки шкода — Не на мене шитий (Т. Словник синонімів української мови
4. банно — БА́ННО, безос. присудк. сл., діал. Шкода, жаль, сумно. Банно, милий, мій миленький, банно, А вже ж моє біле личко ціловане давно (Чуб., V, 1874, 280); То так йому банно було за своєю ненею, що сама лишається (Черемш., Тв., 1960, 118); — Мені здається. Словник української мови в 11 томах
5. банно — Банно нар. Грустно, тоскливо, жаль чего. Гол. III. 215. Чуб. V. 280. Ні за чим мені так не банно, як за моєю кресанею. Федьк. Словник української мови Грінченка