баранка

бара́нка

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баранка — -и, ж., розм. 1》 Рульове колесо автомашини. 2》 Бублик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. баранка — БАРА́НКА, и, ж., розм. Рульове колесо автомашини; бублик. Його волохаті круглі руки міцно тримають баранку руля (Довж., Зач. Десна, 1957, 589); Три дні чоловік баранки з рук не випускав, два райони вздовж і впоперек об’їздив… (Грим., Подробиці.., 1956, 168). Словник української мови в 11 томах
  3. баранка — Баранка, -ки ж. = вівця? Чужі жінки баранки, Мелашка ведмедка (изъ заговора). Мил. М. 40. Словник української мови Грінченка