баранка
БАРА́НКА, и, ж., розм. Рульове колесо автомашини; бублик.
Його волохаті круглі руки міцно тримають баранку руля (Довж., Зач. Десна, 1957, 589);
Три дні чоловік баранки з рук не випускав, два райони вздовж і впоперек об’їздив… (Грим., Подробиці.., 1956, 168).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- баранка — бара́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- баранка — -и, ж., розм. 1》 Рульове колесо автомашини. 2》 Бублик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- баранка — Баранка, -ки ж. = вівця? Чужі жінки баранки, Мелашка ведмедка (изъ заговора). Мил. М. 40. Словник української мови Грінченка