1. Орфографічний словник української мови

батареєць

батаре́єць

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батареєць — -йця, ч., розм. Те саме, що артилерист. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. батареєць — БАТАРЕ́ЄЦЬ, йця, ч., розм. Те саме, що артилери́ст. Півдесятка німецьких підбитих машин тепер стояло в балці перед самою дамбою. Це був наслідок славної роботи батарейців (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. батареєць — АРТИЛЕРИ́СТ (військовослужбовець, що обслуговує вогнепальну зброю для ураження противника з далекої відстані), ГАРМА́ТНИК, ГАРМА́Ш розм., ВОГНЕВИ́К розм., БАТАРЕ́ЄЦЬ розм., БОМБАРДИ́Р заст., ПУШКА́Р заст.; КАНОНІ́Р іст.; КОМЕНДО́Р (морський артилерист). Словник синонімів української мови
  4. батареєць — БАТАРЕ́ЄЦЬ, йця, ч., розм. Те саме, що артилери́ст. Півдесятка німецьких підбитих машин тепер стояло в балці перед самою дамбою. Це був наслідок славно ї роботи батарейців (Гончар, III, 1959, 362). Словник української мови в 11 томах