батареєць

АРТИЛЕРИ́СТ (військовослужбовець, що обслуговує вогнепальну зброю для ураження противника з далекої відстані), ГАРМА́ТНИК, ГАРМА́Ш розм., ВОГНЕВИ́К розм., БАТАРЕ́ЄЦЬ розм., БОМБАРДИ́Р заст., ПУШКА́Р заст.; КАНОНІ́Р іст.; КОМЕНДО́Р (морський артилерист). Артилеристи з веселим перегуком тягнули вперед гармати (О. Гончар); Поважно пробігла остання гармата за восьмериком коней, і за нею стомлений гарматник поспішав (Ю. Яновський); Гармаші по сонцю золотому Звозили гармати для салюту (І. Нехода); Клопочуться біля гармат вогневики. Обчислювачі уточнюють дані (з газети); Ось тут стояли на смерть батарейці (І. Цюпа); Покликне Сомко на своїх козаків: — До шику! До лави! Пушкарі, риштуйте гармати (П. Куліш); Професор Ф. Рубо змалював у панорамі "Оборона Севастополя" каноніра Авер'яна Лагутіна (В. Кучер); Микола Панасюк досконало опанував професію першого комендора гармати (П. Автомонов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батареєць — батаре́єць іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. батареєць — -йця, ч., розм. Те саме, що артилерист. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. батареєць — БАТАРЕ́ЄЦЬ, йця, ч., розм. Те саме, що артилери́ст. Півдесятка німецьких підбитих машин тепер стояло в балці перед самою дамбою. Це був наслідок славної роботи батарейців (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. батареєць — БАТАРЕ́ЄЦЬ, йця, ч., розм. Те саме, що артилери́ст. Півдесятка німецьких підбитих машин тепер стояло в балці перед самою дамбою. Це був наслідок славно ї роботи батарейців (Гончар, III, 1959, 362). Словник української мови в 11 томах