батожилно

батожи́лно

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батожилно — -а, с., розм. Держак батога; пужално. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. батожилно — БАТОЖИ́ЛНО, а, с., розм. Держак батога; пужално. Візники, підпершись батожилнами, закаменіли на своїх високих сидіннях (І. Микитенко); Хвицьнув [Яків] батогом на вишневому батожилні. – Нам пора запрягать (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  3. батожилно — див. держак Словник синонімів Вусика
  4. батожилно — ДЕРЖА́К (частина ручного інструмента, пристрою, зброї тощо, за яку їх тримають), РУ́ЧКА, РУКОЯ́ТКА, РУКОЯ́ТЬ, РУКІ́В'Я розм., ДЕ́РЖАЛНО розм., РА́ТИЩЕ заст., ДЕ́РЖАЛО діал.; ГРА́БЛИЩЕ, ГРАБЛИ́НА розм., ГРА́БЛИСЬКО розм. Словник синонімів української мови
  5. батожилно — Батожи́лно, -на, -ну; -жи́лна, -жи́лен, -жи́лнам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. батожилно — БАТОЖИ́ЛНО, а, с., розм. Держак батога; пужално. Візники, підпершись батожилнами, закаменіли на своїх високих сидіннях (Мик., II, 1957, 274). Словник української мови в 11 томах