1. Словник української мови в 11 томах

батожилно

БАТОЖИ́ЛНО, а, с., розм. Держак батога; пужално.

Візники, підпершись батожилнами, закаменіли на своїх високих сидіннях (Мик., II, 1957, 274).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батожилно — батожи́лно іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. батожилно — -а, с., розм. Держак батога; пужално. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. батожилно — БАТОЖИ́ЛНО, а, с., розм. Держак батога; пужално. Візники, підпершись батожилнами, закаменіли на своїх високих сидіннях (І. Микитенко); Хвицьнув [Яків] батогом на вишневому батожилні. – Нам пора запрягать (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  4. батожилно — див. держак Словник синонімів Вусика
  5. батожилно — ДЕРЖА́К (частина ручного інструмента, пристрою, зброї тощо, за яку їх тримають), РУ́ЧКА, РУКОЯ́ТКА, РУКОЯ́ТЬ, РУКІ́В'Я розм., ДЕ́РЖАЛНО розм., РА́ТИЩЕ заст., ДЕ́РЖАЛО діал.; ГРА́БЛИЩЕ, ГРАБЛИ́НА розм., ГРА́БЛИСЬКО розм. Словник синонімів української мови
  6. батожилно — Батожи́лно, -на, -ну; -жи́лна, -жи́лен, -жи́лнам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)