безбатченко

Значення в інших словниках

1. безбатченко — Сирота; ЗН. байстрюк; ЕВ. перевертень, перекинчик, яничар, обр. Іван без роду, сов. космополіт. Словник синонімів Караванського
2. безбатченко — -а, ч. 1》 розм., заст. Нешлюбна дитина. 2》 Той, хто не має батьків; сирота. 3》 перен., зневажл. Людина, що не має Батьківщини або не визнає своїх батьків, попередників. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безбатченко — БЕЗБА́ТЧЕНКО, а, ч. 1. розм. Нешлюбна дитина. Валя глянула на дитину, на свого малесенького безбатченка, що тихо спав коло її розторсаного серця (О. Довженко). 2. Той, хто не має батьків; сирота. Словник української мови у 20 томах
4. безбатченко — див. дитина; зрадник; сирота Словник синонімів Вусика
5. безбатченко — БЕЗБА́ТЧЕНКО розм. (позашлюбний син), БАЙСТРЮ́К зневажл., лайл., БАЙСТРЯ́ зневажл., лайл., БА́ХУР зневажл. рідше. — Але я ж знатиму, я, я, що воно моє.. Я не хочу, щоб воно росло, мов бур'ян, як трава, недоглянута, без батька.. Словник синонімів української мови
6. безбатченко — Безба́тченко, -ка, -кові, -ку! -нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. безбатченко — БЕЗБА́ТЧЕНКО, а, ч. 1. розм., заст. Нешлюбна дитина. Валя глянула на дитину, на свого малесенького безбатченка, що тихо спав коло її розторсаного серця (Довж., Зач. Десна, 1957, 533). 2. Той, хто не має батьків; сирота. Заховаюсь, дитя моє. Словник української мови в 11 томах
8. безбатченко — Безбатченко, -ка м. Внѣбрачный сынъ. К. Досв. 160. А ти гріх мій спокутуєш в людяхъ сиротою, безбатченком. Шевч. Словник української мови Грінченка