безклопіття
безклопі́ття
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безклопіття — -я, с. Відсутність будь-якого клопоту, турбот. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безклопіття — БЕЗКЛОПІ́ТТЯ, я, с. Відсутність будь-якого клопоту, турбот. – Мабуть, непогано жилось на віку, коли надбали од безклопіття такого зайвого здоров'я! – промовив о. Хведор (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- безклопіття — Безклопі́ття, -ття, -ттю, -ттям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безклопіття — БЕЗКЛОПІ́ТТЯ, я, с. Відсутність будь-якого клопоту, турбот. — Мабуть, непогано жилось на віку, коли надбали од безклопіття такого зайвого здоров’я! — промовив о. Хведор (Н.-Лев., І, 1956, 133). Словник української мови в 11 томах