безклопіття

безкло́піття

-я, с.

Відсутність будь-якого клопоту, турбот.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безклопіття — безклопі́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. безклопіття — БЕЗКЛОПІ́ТТЯ, я, с. Відсутність будь-якого клопоту, турбот. – Мабуть, непогано жилось на віку, коли надбали од безклопіття такого зайвого здоров'я! – промовив о. Хведор (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. безклопіття — Безклопі́ття, -ття, -ттю, -ттям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. безклопіття — БЕЗКЛОПІ́ТТЯ, я, с. Відсутність будь-якого клопоту, турбот. — Мабуть, непогано жилось на віку, коли надбали од безклопіття такого зайвого здоров’я! — промовив о. Хведор (Н.-Лев., І, 1956, 133). Словник української мови в 11 томах