1. Орфографічний словник української мови

безопірний

безопі́рний

прикметник

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безопірний — -а, -е, зах. Який не чинить опору; легко піддається кому-, чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безопірний — БЕЗОПІ́РНИЙ, а, е, зах. Який не чинить опору, легко піддається кому-, чому-небудь. Гнет [гніт] .. м'які, безопірні [тіла] роздавлює (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. безопірний — БЕЗОПІ́РНИЙ, а, е, зах. Який не чинить опору; легко піддається кому-, чому-небудь. Гнет [гніт] .. м’які, безопірні [тіла] роздавлює (Фр., IV, 1950, 322). Словник української мови в 11 томах