1. Орфографічний словник української мови

безсрібник

безсрі́бник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсрібник — -а, ч., заст. Не жадібна до грошей, некорислива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безсрібник — БЕЗСРІ́БНИК, а, ч. Не жадібна до грошей, некорислива людина. “Житіє” малює патріарха Іова безсрібником, що не думав про власне благополуччя, а жив виключно турботами про паству (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. безсрібник — див. щедрий Словник синонімів Вусика
  4. безсрібник — БЕЗСРІ́БНИК, а, ч., заст. Не жадібна до грошей, некорислива людина. Словник української мови в 11 томах