1. Словник української мови в 11 томах

безсрібник

БЕЗСРІ́БНИК, а, ч., заст. Не жадібна до грошей, некорислива людина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсрібник — безсрі́бник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. безсрібник — -а, ч., заст. Не жадібна до грошей, некорислива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безсрібник — БЕЗСРІ́БНИК, а, ч. Не жадібна до грошей, некорислива людина. “Житіє” малює патріарха Іова безсрібником, що не думав про власне благополуччя, а жив виключно турботами про паству (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. безсрібник — див. щедрий Словник синонімів Вусика