1. Орфографічний словник української мови

безупинний

безупи́нний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безупинний — -а, -е. Який не спиняється, не робить зупинок у русі, в дії; безперервний. || Який не припиняється; постійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безупинний — БЕЗУПИ́ННИЙ, а, е. Який не спиняється, не робить зупинок у русі, в дії; безперервний. З цим безконечним рухом, з цим безупинним спаданням дрібних крапель пливуть і згадки (М. Словник української мови у 20 томах
  3. безупинний — ПОСТІ́ЙНИЙ (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), СТА́ЛИЙ, БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУПИ́ННИЙ, НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ), НЕСПИ́ННИЙ, БЕЗПЕРЕСТА́ННИЙ, БЕЗНАСТА́ННИЙ, НЕНАСТА́ННИЙ, ПОВСЯКЧА́СНИЙ, БЕЗЗМІ́ННИЙ, НЕПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУСТА́ННИЙ... Словник синонімів української мови
  4. безупинний — Безупи́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безупинний — БЕЗУПИ́ННИЙ, а, е. Який не спиняється, не робить зупинок у русі, в дії; безперервний. З цим безконечним рухом, з цим безупинним спаданням дрібних крапель пливуть і згадки (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. безупинний — Безупинний, -а, -е Безостановочный, безпрерывный. Словник української мови Грінченка