1. Орфографічний словник української мови

безхатько

безха́тько

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безхатько — див. безхатченко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безхатько — БЕЗХА́ТЬКО, а, ч., розм. Те саме, що безха́тник. На вокзалі затримали особу без документів, яка мала характерний для безхатьків вигляд (з газ.); Вандалом виявився місцевий безхатько, який здав шматки металу на брухт (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. безхатько — див. бідний Словник синонімів Вусика
  4. безхатько — Безха́тько, -ка; -тьки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безхатько — Безхатько, -ка м. = безхатник. Харьк. г. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка