1. Орфографічний словник української мови

безчинство

безчи́нство

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безчинство — -а, с. Порушення порядку, пристойності; бешкет, колотнеча. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безчинство — БЕЗЧИ́НСТВО, а, с. Порушення порядку, пристойності; бешкет, колотнеча. – Чи не відаєте, люди, – котилося від хати до хати, – що то за безчинство чинять .. на плаці? (С. Скляренко); Реквізиції, безчинства, грабунки – було гірко й прикро йому це слухати (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. безчинство — див. сваволя Словник синонімів Вусика
  4. безчинство — БЕ́ШКЕТ (грубе порушення загальноприйнятих норм моралі й поведінки із застосуванням утисків, насильства), БЕЗЧИ́НСТВО, РОЗБІ́Й підсил. розм.; НАСИ́ЛЬСТВО, НАСИ́ЛЛЯ, СИ́ЛА (застосування фізичної сили). Що це за бешкет і розбій?... Словник синонімів української мови
  5. безчинство — БЕЗЧИ́НСТВО, а, с. Порушення порядку, пристойності; бешкет, колотнеча. — Чи не відаєте, люди, — котилося від хати до хати, — що то за безчинство чинять.. на плаці? (Скл., Карпати, II, 1954, 6); Реквізиції, безчинства, грабунки — було гірко й прикро йому це слухати (Гончар, Таврія.., 1957, 581). Словник української мови в 11 томах