безчинство
БЕ́ШКЕТ (грубе порушення загальноприйнятих норм моралі й поведінки із застосуванням утисків, насильства), БЕЗЧИ́НСТВО, РОЗБІ́Й підсил. розм.; НАСИ́ЛЬСТВО, НАСИ́ЛЛЯ, СИ́ЛА (застосування фізичної сили). Що це за бешкет і розбій? — зустрів його Єлисей, блиснувши очима. — Геть звідси! (З. Тулуб); Піднялася вся нація, .. піднялася відплатити за зневагу прав своїх, за поругу звичаїв, за безчинства чужоземних катів (О. Довженко); Так могли вчинити тільки фашисти. Розбоєм вони починали, розбоєм і кінчали (О. Гончар); Долгорукий дуже обачливо запрошував половців, коли ж таке ставалося, то неодмінною умовою ставив перед ханами стримувати воїнів своїх від грабувань і насильства (П. Загребельний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безчинство — безчи́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- безчинство — -а, с. Порушення порядку, пристойності; бешкет, колотнеча. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безчинство — БЕЗЧИ́НСТВО, а, с. Порушення порядку, пристойності; бешкет, колотнеча. – Чи не відаєте, люди, – котилося від хати до хати, – що то за безчинство чинять .. на плаці? (С. Скляренко); Реквізиції, безчинства, грабунки – було гірко й прикро йому це слухати (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- безчинство — див. сваволя Словник синонімів Вусика
- безчинство — БЕЗЧИ́НСТВО, а, с. Порушення порядку, пристойності; бешкет, колотнеча. — Чи не відаєте, люди, — котилося від хати до хати, — що то за безчинство чинять.. на плаці? (Скл., Карпати, II, 1954, 6); Реквізиції, безчинства, грабунки — було гірко й прикро йому це слухати (Гончар, Таврія.., 1957, 581). Словник української мови в 11 томах