бенефіс
бенефі́с
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бенефіс — [беинеиф’іс] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
- бенефіс — -у, ч. 1》 Вистава в театрі на користь одного з її учасників. || Урочиста вистава, що є творчим звітом актора з нагоди його ювілею. 2》 перен. Про момент вищого успіху, слави кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бенефіс — БЕНЕФІ́С, у, ч. Вистава або концерт, кошти від яких повністю або частково надходять одному чи кільком акторам. Щепкін, родовий українець, хотів дати її [п'єсу І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”] на свій бенефіс (І. Словник української мови у 20 томах
- бенефіс — бенефі́с (франц. benefice, букв. – прибуток, користь) 1. Вистава, збір від якої повністю або частково (напівбенефіс) надходить одному чи кільком акторам. В СРСР у 1925 р. Б. було скасовано. 2. Спектакль на честь одного з його учасників як вияв визнання заслуг, майстерності артиста. Словник іншомовних слів Мельничука
- бенефіс — Театральна вистава або концерт, дохід з яких призначений для всього колективу або одного з виконавців. Універсальний словник-енциклопедія
- бенефіс — Бенефі́с, -су; -фі́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бенефіс — БЕНЕФІ́С, у, ч. Вистава в дореволюційному театрі на користь одного з її учасників. Щепкін, родовий українець, хотів дати її [п’єсу І. П. Котляревського "Наталка Полтавка"] на свій бенефіс (Фр. Словник української мови в 11 томах