берладник
берла́дник
іменник чоловічого роду, істота
втікач; ізгой
іст.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- берладник — БЕРЛА́ДНИК див. бирла́дник. Словник української мови у 20 томах