берладник

берла́дник

іменник чоловічого роду, істота

втікач; ізгой

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. берладник — БЕРЛА́ДНИК див. бирла́дник. Словник української мови у 20 томах