берладник

БЕРЛА́ДНИК див. бирла́дник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. берладник — берла́дник іменник чоловічого роду, істота втікач; ізгой іст. Орфографічний словник української мови