бернардин

бернарди́н

іменник чоловічого роду

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бернардин — -а, ч., заст. Член католицького чернечого ордену. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бернардин — БЕРНАРДИ́Н див. бернарди́ни. Словник української мови у 20 томах
  3. бернардин — БЕРНАРДИ́Н, а, ч., заст. Член католицького чернечого ордену. В Махнівці був укріплений замок, до замка тулився монастир бернардинів (Панч, Гомон. Україна, 1954, 368). Словник української мови в 11 томах