1. Орфографічний словник української мови

берізка

бері́зка 1

іменник жіночого роду

від: бере́за

бері́зка 2

іменник жіночого роду

бур'ян

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. берізка — 1. зменш.-пестл. Береза. 2. Багаторічна витка рослина, повійка. Літературне слововживання
  2. берізка — I див. березка I. II рідше березка, -и, ж. Зменш.-пестл. до береза I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. берізка — БЕРІ́ЗКА¹, рідше БЕРЕ́ЗКА, и, ж. Зменш. до бере́за¹ 1. Ми сходили на гору. Гора така крута .. Приходилось хапатись руками за молоді берізки, котрими засіявся доволі густо цей бік гори (І. Словник української мови у 20 томах
  4. берізка — БЕРЕ́ЗКА (БЕРІ́ЗКА) (багаторічна бур'янова витка рослина), ПОВІ́Й, ПОВІ́ЙКА, ПАВУТИ́ЦЯ. По обидва боки шляху без кінця і краю колосилися пшениці, оздоблені синіми волошками, рожевими цвіточками березки і білою кашкою (П. Словник синонімів української мови
  5. берізка — Бері́зка, -зки, -зці; бері́зки, -рі́зок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. берізка — БЕРІЗКА¹ див. березка¹. БЕРІ́ЗКА², рідше БЕРЕ́ЗКА, и, ж. Зменш.-пестл. до бере́за¹ 1. Ми сходили на гору. Гора така крута.. Приходилось хапатись руками за молоді берізки, котрими засіявся доволі густо цей бік гори (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. берізка — Берізка, -ки ж. 1) ум. отъ береза. 2) раст. а) Вьюнокъ, Convolvulus arvensis L. Вх. Пч. ІІ. 30. б) Cuscuta epilinum. Вх. Пч. ІІ. 31. Словник української мови Грінченка