1. Словник української мови в 11 томах

берізка

БЕРІЗКА¹ див. березка¹.

БЕРІ́ЗКА², рідше БЕРЕ́ЗКА, и, ж. Зменш.-пестл. до бере́за¹ 1.

Ми сходили на гору. Гора така крута.. Приходилось хапатись руками за молоді берізки, котрими засіявся доволі густо цей бік гори (Н.-Лев., II, 1956, 383);

Дуже березку сокирою тнули; Сльози сріблясті на корінь скапнули (Граб., І, 1959, 320);

*У порівн. При згадці про струнку, мов берізка, гарну, мов квітка у полі, ласкаву, як весняний вітер, дочку лисого вибійника у Данилка тьохнуло серце (Панч, Синів.., 1959, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. берізка — бері́зка 1 іменник жіночого роду від: бере́за бері́зка 2 іменник жіночого роду бур'ян Орфографічний словник української мови
  2. берізка — 1. зменш.-пестл. Береза. 2. Багаторічна витка рослина, повійка. Літературне слововживання
  3. берізка — I див. березка I. II рідше березка, -и, ж. Зменш.-пестл. до береза I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. берізка — БЕРІ́ЗКА¹, рідше БЕРЕ́ЗКА, и, ж. Зменш. до бере́за¹ 1. Ми сходили на гору. Гора така крута .. Приходилось хапатись руками за молоді берізки, котрими засіявся доволі густо цей бік гори (І. Словник української мови у 20 томах
  5. берізка — БЕРЕ́ЗКА (БЕРІ́ЗКА) (багаторічна бур'янова витка рослина), ПОВІ́Й, ПОВІ́ЙКА, ПАВУТИ́ЦЯ. По обидва боки шляху без кінця і краю колосилися пшениці, оздоблені синіми волошками, рожевими цвіточками березки і білою кашкою (П. Словник синонімів української мови
  6. берізка — Бері́зка, -зки, -зці; бері́зки, -рі́зок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. берізка — Берізка, -ки ж. 1) ум. отъ береза. 2) раст. а) Вьюнокъ, Convolvulus arvensis L. Вх. Пч. ІІ. 30. б) Cuscuta epilinum. Вх. Пч. ІІ. 31. Словник української мови Грінченка