бері-бері
БЕ́РІ-БЕ́РІ, невідм., ж., мед. Захворювання, що постає через неправильний обмін речовин в організмі або недостачу деяких вітамінів.
При відсутності або недостатній кількості в їжі вітаміну В1 розвивається характерна для цього авітамінозу хвороба, яка дістала назву бері-бері (Курс патології, 1956, 323).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бері-бері — бе́рі-бе́рі іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бері-бері — невідм., ж., мед. Захворювання, що виникає через неправильний обмін речовин в організмі або нестачу тіаміну (вітаміну B1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- бері-бері — БЕ́РІ-БЕ́РІ, невідм., ж., мед. Захворювання, спричинене неправильним обміном речовин в організмі або нестачею деяких вітамінів. За відсутності або недостатньої кількості в їжі вітаміну В1 розвивається характерна для цього авітамінозу хвороба, яка дістала назву бері-бері (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- бері-бері — бе́рі-бе́рі (від сінгалезького beri – слабкість) захворювання, що зумовлюється нестачею в їжі вітамінів комплексу В. Інша назва – аліментарний поліневрит. Словник іншомовних слів Мельничука
- бері-бері — Бе́рі-бе́рі (хвороба), не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)