бескид

Значення в інших словниках

1. бескид — І БЕСКЕТ (при березі) скеля, стрімчак; (глибокий) круча, урвище, провалля; зб. бескеття. Словник синонімів Караванського
2. бескид — бескед, бескет, -у, ч. 1》 Круте урвище, провалля. 2》 Гора, скеля. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бескид — БЕ́СКИ́Д, БЕ́СКЕ́Д, БЕ́СКЕ́Т, у, ч. 1. Круте урвище, провалля. Звалюсь з високої скелі в глибокий бескид або кручу – і скочусь.., не забившись (О. Стороженко); І понесло мене .. аж геть поза .. якісь кручі, та яруги, та бескеди... Словник української мови у 20 томах
4. бескид — ГОРА́ (значне підвищення над навколишньою місцевістю), БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКЕ́Т) діал.; КИЧЕ́РА діал. (вкрита лісом, крім вершини); СКЕ́ЛЯ, СКЕЛИ́НА рідше (зі стрімкими схилами та гострими виступами); УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я) (ЗГІ́Р'Я) (невисока). Словник синонімів української мови
5. бескид — БЕ́СКИ́Д, БЕ́СКЕ́Д, БЕ́СКЕ́Т, у, ч. 1. Круте урвище, провалля. Звалюсь з високої скелі в глибокий бескид або кручу — і скочусь.., не забившись (Стор., І, 1957, 352); І понесло мене.. аж геть поза.. Словник української мови в 11 томах
6. бескид — Бескид, -ду м. 1) Гора. Желех. 2) Также во мн. бескиди. Часть Карпатъ отъ Яблонки до источниковъ р. Стрыя на сѣверномъ и р. Латорицы на южномъ склонѣ. Гол. I. Геогр. оч. 558. Словник української мови Грінченка