бескид
БЕ́СКИ́Д, БЕ́СКЕ́Д, БЕ́СКЕ́Т, у, ч.
1. Круте урвище, провалля.
Звалюсь з високої скелі в глибокий бескид або кручу — і скочусь.., не забившись (Стор., І, 1957, 352);
І понесло мене.. аж геть поза.. якісь кручі, та яруги, та бескеди… (Вовчок, VI, 1956, 272);
Від вас по праву руч збігає вниз шлях, наче змій-велетень в’ється він поміж деревом, а по ліву — яри та бескети (Мирний, IV, 1955, 315).
2. Гора, скеля.
Я зійду на тії гори. На ті бескиди стрімкі. Де на замку на руїнах Грають проміні палкі (Л. Укр., IV, 1954, 120);
Стриманої сили Вщерть сповнені, струмочки з верховин Підточували бескиди камінні (Мур., Осінні сурми, 1964, 36);
На крайньому бескеті стояло кілька смерек (Смолич, II, 1958, 112);
*Образно. Бескиди хмар громадились на обрії (Рибак, Помилка.., 1956, 175);
*У порівн. За нею [гаванню], уздовж Дніпра, вогнистими бескидами звелися заводи (Баш, Надія, 1960, 7).
Значення в інших словниках
- бескид — бе́ски́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бескид — І БЕСКЕТ (при березі) скеля, стрімчак; (глибокий) круча, урвище, провалля; зб. бескеття. Словник синонімів Караванського
- бескид — бескед, бескет, -у, ч. 1》 Круте урвище, провалля. 2》 Гора, скеля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бескид — БЕ́СКИ́Д, БЕ́СКЕ́Д, БЕ́СКЕ́Т, у, ч. 1. Круте урвище, провалля. Звалюсь з високої скелі в глибокий бескид або кручу – і скочусь.., не забившись (О. Стороженко); І понесло мене .. аж геть поза .. якісь кручі, та яруги, та бескеди... Словник української мови у 20 томах
- бескид — ГОРА́ (значне підвищення над навколишньою місцевістю), БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКЕ́Т) діал.; КИЧЕ́РА діал. (вкрита лісом, крім вершини); СКЕ́ЛЯ, СКЕЛИ́НА рідше (зі стрімкими схилами та гострими виступами); УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я) (ЗГІ́Р'Я) (невисока). Словник синонімів української мови
- бескид — Бескид, -ду м. 1) Гора. Желех. 2) Также во мн. бескиди. Часть Карпатъ отъ Яблонки до источниковъ р. Стрыя на сѣверномъ и р. Латорицы на южномъ склонѣ. Гол. I. Геогр. оч. 558. Словник української мови Грінченка