1. Орфографічний словник української мови

бир-бир

бир-би́р

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бир-бир — виг. Уживається для скликання овець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бир-бир — БИР-БИ́Р, виг., розм. Уживається для скликання овець. Бир-бир!.. Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (М. Коцюбинський); Буває, дивиться Лаврін – одбилось одно-двоє, нагукає: “А бир-бир, а куди!..” І йде завертати [вівці] (Л. Смілянський). Словник української мови у 20 томах
  3. бир-бир — БИР-БИ́Р, виг. Уживається для скликання овець. Бир-бир!.. Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (Коцюб., II, 1955, 320); Буває, дивиться Лаврін — одбилось одно-двоє, нагукає: "А бир-бир, а куди!.." І йде завертати [вівці] (Сміл., Зустрічі, 1936, 26). Словник української мови в 11 томах