бир-бир
БИР-БИ́Р, виг. Уживається для скликання овець.
Бир-бир!.. Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (Коцюб., II, 1955, 320);
Буває, дивиться Лаврін — одбилось одно-двоє, нагукає: "А бир-бир, а куди!.." І йде завертати [вівці] (Сміл., Зустрічі, 1936, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бир-бир — бир-би́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бир-бир — виг. Уживається для скликання овець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бир-бир — БИР-БИ́Р, виг., розм. Уживається для скликання овець. Бир-бир!.. Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (М. Коцюбинський); Буває, дивиться Лаврін – одбилось одно-двоє, нагукає: “А бир-бир, а куди!..” І йде завертати [вівці] (Л. Смілянський). Словник української мови у 20 томах