битка

Значення в інших словниках

1. битка — -и, ж. 1》 Сільськогосподарське знаряддя для первинної обробки льону і конопель, подібне до терниці, але з ширшою щілиною для мечика. 2》 діал. Варене яйце, яким б'ються навбитки; розбите яйце. 3》 Предмет (палиця, кийок, бабка тощо), яким б'ють під час гри в бабки, лапту, городки, скраклі та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. битка — БИ́ТКА, и, ж. 1. Сільськогосподарське знаряддя для первинної обробки льону і конопель, подібне до терниці, але з ширшою щілиною для мечика. Дві битки й терниця трахкотять од ранку до ночі (А. Головко). 2. Те саме, що бито́к². Словник української мови у 20 томах
3. битка — Би́тка, -ки, -ці; би́тки, би́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. битка — БИ́ТКА, и, ж. 1. Сільськогосподарське знаряддя для первинної обробки льону і конопель, подібне до тернищ, але з ширшою щілиною для мечика. Дві битки й терниця трахкотять од ранку до ночі (Головко, II, 1957, 24). 2. діал. Словник української мови в 11 томах
5. битка — Битка, -ки ж. 1) = бабка 5. 2) Разбитое яйцо (см. битися навбитки). У мене є з двадцять биток. Черк. у. 3) Драка, битье. Гн. I. 65. Вх. Лем. 392. На ярмарку спинилась межи людьми битка. Бердич. у. 4) Ударъ въ игрѣ латка. Ив. Словник української мови Грінченка