битка
Битка, -ки
ж.
1) = бабка 5.
2) Разбитое яйцо (см. битися навбитки). У мене є з двадцять биток. Черк. у.
3) Драка, битье. Гн. I. 65. Вх. Лем. 392. На ярмарку спинилась межи людьми битка. Бердич. у.
4) Ударъ въ игрѣ латка. Ив. 4 7.
5) Шило, которое отыскиваютъ другъ у друга играющіе въ игру: шила бити. О. 1861. XI. Св. 31.
6) То же, что и терниця, но съ болѣе широкой щелью для мечика. Вас. 200.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- битка — би́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- битка — -и, ж. 1》 Сільськогосподарське знаряддя для первинної обробки льону і конопель, подібне до терниці, але з ширшою щілиною для мечика. 2》 діал. Варене яйце, яким б'ються навбитки; розбите яйце. 3》 Предмет (палиця, кийок, бабка тощо), яким б'ють під час гри в бабки, лапту, городки, скраклі та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- битка — БИ́ТКА, и, ж. 1. Сільськогосподарське знаряддя для первинної обробки льону і конопель, подібне до терниці, але з ширшою щілиною для мечика. Дві битки й терниця трахкотять од ранку до ночі (А. Головко). 2. Те саме, що бито́к². Словник української мови у 20 томах
- битка — Би́тка, -ки, -ці; би́тки, би́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- битка — БИ́ТКА, и, ж. 1. Сільськогосподарське знаряддя для первинної обробки льону і конопель, подібне до тернищ, але з ширшою щілиною для мечика. Дві битки й терниця трахкотять од ранку до ночі (Головко, II, 1957, 24). 2. діал. Словник української мови в 11 томах