1. Орфографічний словник української мови

благочинний

благочи́нний

іменник чоловічого роду

керівник кількох церковних парафій

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благочинний — -ного, ч., заст. Служитель культу, що керує церквами кількох парафій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. благочинний — БЛАГОЧИ́ННИЙ, ного, ч., рел.-церк. Служитель культу, що керує церквами кількох парафій. – Молітесь, братія, молітесь! – Так благочинний начина (Т. Шевченко); Вона, наприклад, ніяк не могла уявити собі, що той семінарист .. дослуживсь до благочинного (М. Словник української мови у 20 томах
  3. благочинний — див. Добрий; побожний Словник синонімів Вусика
  4. благочинний — БЛАГОЧИ́ННИЙ, ного, ч., заст. Служитель культу, що керує церквами кількох парафій. — Молітесь, братія, молітесь! — Так благочинний начина (Шевч., І, 1951, 107); Вона, наприклад, ніяк не могла уявити собі, що той.. семінарист.. Словник української мови в 11 томах
  5. благочинний — Благочинний, -ного м. Благочинный. Молітесь, братія, молітесь, — так благочинний начина. Шевч. Коли б нашій попаді та попова борода, — давно б благочинним була. Ком. Пр. № 899. Словник української мови Грінченка