1. Орфографічний словник української мови

блаженніший

блаже́нніший

іменник чоловічого роду, істота

у титулуванні церковних ієрархів

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блаженніший — правильніше: блаженнійший «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. блаженніший — Означення в складі титулу митрополита Словник церковно-обрядової термінології
  3. Блаженніший — Блаженнійший Неправильно-правильно
  4. блаженніший — БЛАЖЕ́ННІШИЙ, БЛАЖЕ́ННІЙШИЙ, шого, тільки ч., рел.-церк. У християнстві – один із титулів патріарха, у деяких випадках – митрополита. Блаженніший Мирослав Іван кардинал Любачівський водночас був і Києво-Галицьким митрополитом, і ординарієм Львівської єпархії (з газ.). Словник української мови у 20 томах