1. Орфографічний словник української мови

блазнювання

блазнюва́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блазнювання — -я, с. Дія за знач. блазнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блазнювання — БЛАЗНЮВА́ННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. блазнюва́ти. Уляні Грицай не подобалось оце блазнювання впертого одноосібника (Д. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  3. блазнювання — БЛАЗЕ́НСТВО (зневажливо про вчинки, поведінку, висловлювання і т. ін. того або тих, хто удає з себе блазня, дурника), БЛАЗНЮВА́ННЯ, КРИВЛЯ́ННЯ, ФІГЛЯ́РСТВО, КЛОУНА́ДА, БУФОНА́ДА, БАЛАГА́Н рідше (недоречне, брутальне блазенство). Словник синонімів української мови
  4. блазнювання — БЛАЗНЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. блазнюва́ти. Уляні Грицай не подобалось оце блазнювання впертого одноосібника (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 46). Словник української мови в 11 томах