блювотина
блюво́ти́на
іменник жіночого роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блювотина — -отини, ж., розм. Те саме, що блювота. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блювотина — БЛЮВО́ТИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що блюво́та. Дотик язика до нього [кактуса] викликає невгамовну блювотину (З. Тулуб); Передо мною на брукові двора була моя блювотина. Я витер рота й повернувся до своїх товаришів у кафе (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- блювотина — БЛЮВО́ТИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що блювота. Дотик язика до нього [кактуса] викликає невгамовну блювотину (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 72); Передо мною на брукові двора була моя блювотина. Я витер рота й повернувся до своїх товаришів у кафе (Юрій Яновський, II, 1958, 77). Словник української мови в 11 томах
- блювотина — Блювота, -ти, блювотина, -ни ж. = блюваки. Словник української мови Грінченка