1. Орфографічний словник української мови

блюдечко

блю́дечко

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блюдечко — -а, с. Зменш.-пестл. до блюдце 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блюдечко — БЛЮ́ДЕЧКО, а, с. Зменш. до блю́дце 1. Забряжчали ложечки, задзвеніли стакани та блюдечка (І. Нечуй-Левицький); Стара обережно поставила на блюдечко допиту склянку (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  3. блюдечко — підно́сити (подава́ти) / піднести́ (пода́ти) на блю́дечку (на тарі́лочці). Давати можливість кому-небудь мати, одержувати щось без будь-яких затрат, зусиль. Всяка робота вимагає старанності й уміння і до всього треба рук прикласти. Фразеологічний словник української мови
  4. блюдечко — БЛЮ́ДЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до блю́дце 1. Забряжчали ложечки, задзвеніли стакани та блюдечка (Н.-Лев., III, 1956, 45); Стара обережно поставила на блюдечко допиту склянку (Собко, Звич. життя, 1957, 126). ◊ На блю́дечку піднести́ (пода́ти і т. ін. Словник української мови в 11 томах